Навіщо їхати в Колодяжне?

Бо поїхати в Колодяжне на початку осені це…

… шістдесят п’ять кілометрів гарного асфальту, поганого асфальту, чудового асфальту, бруківки, польових доріг, стежок, і знову бруківки.

… побачити покинуті будівлі колгоспу у Врублівці.

… хапати фотоапарат, що встигнути зазнимкувати осяяні сонцем будівлі Віваду поля.

… насолоджуватися кількома кілометрами зубодробильної бруківки від траси до Гордіївки.

… понюхати дим асфальтного заводу, що видно аж від Гордіївки.

… перетнути залізницю, яка ділить жителів романівщини на тих, що живуть північніше, і на тих, що живуть південніше 😀

… знайти католиків у Гордіївці. Щиро здивуватися.

… видертися на водонапірну вежу у Печанівці.

… сфотографувати поля з висоти.

… сфотографувати з висоти того, хто фотографує тебе.

… побачити нове будівництво в Печанівці. Тротуари будуть кращі, ніж у Романові.

… знайти у Колодяжному стару школу 1865 року побудови.

… спуститися в урочище Провалля.

… бідкатися, наскільки ж пересохли річки.

… йти до городища вже зовсім осіннім лісом.

… видертися на кількадесятиметрові вали городища.

… глянути на Колодяжне та городище з іншого берега Случі.

… заїхати на Хмельниччину, аби подивитися на залишки панського маєтку.

 

… приїхати в Миропіль, зацінити клуб на Кам’янці.

… повернутися додому старою трасою Миропіль – Романів, що лежить посеред випалених сонцем полів.

… поділитися фото.