Історія · Романів

Романів і 150 років архітектурного задоволення

Знаю, що зараз коронавірус, долар майже по 30 і президент у нас Зеленський, але давайте поглянемо, як 215 років тому Романів перетворився із маленької резиденції шляхтича на дещо більше.

Говоримо про архітектуру Романова, зраду і перемогу в ній.

Історія подарувала Романову приблизно півтора століття часу, коли тут створювали архітектуру, на яку можна дивитися без сліз.

Ці золоті часи почалися десь за графа Яна Каетана Ілінського у середині 18 століття і з перемінних успіхом тягнулися майже до середини 20 століття. Так-так, аж до розквіту радянської окупації.

Але про все по черзі, бо сьогодні ми поговоримо про один дуже неординарну споруду, яка принесла Романову відомість і в Російській імперії, і в на той час пошматованій Речі Посполитій.

Інститут глухонімих.

У читачів, трохи знайомих з історією Романова, ця назва викличе якісь спогади. А от для тих, хто чує це вперше, короткий екскурс в історію.


Якщо зараз меценати у Романові міряються розміром/кількістю альтанок у парку, то тоді еліта була якщо не більш прагматичною, то принаймні мислила більш масштабно.

19 березня 1805 року граф Ілінський порахував золото в кишенях і своїм підписом затвердив створення у Романові інституту для глухонімих.

Назва повністю відображає сутність закладу. У ньому навчали дітей з вадами слуху.

Це було дуже сміливим і доволі недалекоглядним рішенням, враховуючи ціну будівництва і утримання інституту.

Але тим не менш, у 1805 році Ілінський видає указ, його публікують в журналі Dziennik Wileński (натискайте на фото, щоб роздивитися):


Найкраща річ у цьому всьому та, що в архівах збереглися креслення будівлі інституту, створені архітектором на ймення Том де Томон.

Як виявилося раніше, знайти якісь старі зображення чи фото Романова, це вам не коників з гі*на ліпити 😀
Ви ж пам’ятаєте попередню статтю, де ми зібрали всі доступні нам малюнки докупи? Отож.

Давайте поглянемо, що зумів запропонувати архітектор.

1. І відразу маємо проблему.

Є два рисунки фасаду. І ми точно не знаємо який із варіантів фасаду був реалізований…

1

2

Ми схиляємося до другого варіанту, бо креслення внутнішніх приміщень підходять саме до нього.

2. План нульового поверху. Майже ідеально співпадає до попереднього зображення

нульовий

3. План першого поверху.

Другий

4. План другого поверху.

Третій

5. План третього поверху.

Четвертий

Більше 100 кабінетів! Розміри будівлі були 50х25 метрів! Для порівняння, розміри романівської адміністрації – 50х15 метрів. Непогано, правда?)
Погано тільки, що ми розівчилися проектувати і будувати в Романові щось значуще і красиве. Костел не рахуємо 😉

lol

Кінець.
cropped-d0bfd0bed181d182d0b5d180-d0b4d0be

 

 

5 thoughts on “Романів і 150 років архітектурного задоволення

  1. Інтрига… А чи зберіглась ця споруда я так і не зрозуміла. Чи взагалі її збудували? Продовження буде?

    Подобається

  2. Пані Надіє, так, Інститут збудували і він тривалий час функціонував. На жаль, ні будівля Інституту глухонімих, ні палац Ілінського не збереглись. Залишилось лише озеро, яке знаходилось перед палацом, та частина парку.

    Подобається

Залишити коментар