Громадська діяльність · Романів

Як Романів може безкоштовно побудувати 4400 метрів тротуарів за 1 місяць?

Як два пальці об бруківку!

Склалося так, що ми тут у d’Roma і Velo’d’Roma непогано знаємо історію, географію, статистику, граматику української мови. Це дозволяє нам писати цікаві статті про Романівщину, які не соромно показувати людям (принаймні іноді).

Це також допомагає займатися громадською діяльність час від часу.

А ще ми пристойно розбираємося в математиці і картографії. І завдяки цьому ми сьогодні пограємося в господарників і професіоналів на папері.


Декілька тисячоліть десятиліть тому Романів цілком собі відповідав статусу міста, хоча офіційно його не мав. Невеликого, дуже залежного від одного конкретного виробництва (Романівського склозаводу), але тим не менш міста.

Завдяки плановій економіці та купі грошей, які крутилися в Романові у той час, селищна рада могла собі дозволити багато чого: асфальтувати дороги (кожна вулиця на Заводі була заасфальтована, крім Шкільної і тієї, що вела на Тевеліївку!), будувати різні заклади, прокладати тротуари.

Пройшло якихось 30 років з моменту розвалу Радянського Союзу, але ми чогось розівчилися користуватися доволі корисними речами, що лишилися нам у спадок.

Заради прикладу:
– каналізація – фактично не працює, лайно пливе у Лісну або розливається полями за Заводом;
– дощопримачі по вулицях – в основному забиті піском і сміттям;
– тротуари – зникли під шаром болота або розтрощені колесами автівок.

Сьогодні зупинимося лише на тротуарах. Будемо їх називати також хідниками для різноманіття.

Мережа активно використовуваних тротуарів Романова на даний момент (стаття пишеться 23 січня 2021 року) виглядає ось так:

Дістаємо лінійку.

Довжина всіх доступних пішоходам хідників зараз – приблизно 12,5 км.

Ці тротуари зазвичай можна поділити на два види:

Вид перший – по ньому досі приємно ходити, іноді навіть з коляскою, бо там все ще не зовсім вбите асфальтне покриття. Ви швидше за все не намочите ноги у дощ на тому тротуарі, і можете безпечно стати щоб поговорити з другом або когось зачекати.

Зазвичай виглядає цей вид ось так:

Приклад “живого” тротуару у Романові
Ще один хороший хідник – широкий, рівний.

Таких лишилося зовсім небагато.

Вид другий – асфальт з нього вже давно зліз. Є трохи ям, трохи калюж. Або не трохи. Постояти на ньому з комфортом не вийде, тому що некомфортно, брудно, тісно…

Майже неживий тротуар по непарній стороні вул. Шевченка
Теж практично мертвий тротуар по парній стороні вул. Шевченка з проваллям, що веде прямо в канаву.
І це безпосередньо біля гімназії!

Іноді навіть існує реальна небезпека, що тебе там зіб’є авто (стосується хідників на вулиці Кооперативна, Небесної Сотні – біля базару та в районі ПМК).

Там реально зашкалююча кількість паркулів, яким всього Романова буде мало, щоб припаркувати свою бричку. Вони і є основним фактором, чого тротуари там стали такими убогими:

Всі три фото вище…так робити ніззя.

(Якщо ви автовласник, зараз читаєте цю статтю і подумали “що тут такого? чим 1,5-2 тонни ваги мого авто можуть зашкодити?”, то спробуйте згадати хоч один рік за часи незалежності, коли в Романові ремонтували хоча б один тротуар. Отож бо й воно.
Крім того, асфальт на тротуарах в кілька разів тонший, ніж на проїжджій частині, друзі мої)

Але є ще третій вид тротуарів у Романові!
Його наукова назва ‘trotuarus nevydymus’, або “тротуар-невидимка”.

Його ви можете побачити на схемі нижче. На ній і тільки на ній:

Чому лише на цій схемі?

Ці тротуари колись були збудовані і активно використовувалися, але через цілу купу причин не отримували належного догляду десятиліттями.

Через промахи у проектуванні і будівництві багато з них опинилися нижче рівня землі, яка прилягає до хідника.
Вітри, дощі, транспорт, байдужість керівників селища, час… Все це раз за разом спричиняло нанесення грунту на тротуар і з часом він просто зник під тим шаром. Про нього нагадує лише бордюр і несміливі проблиски асфальту з-під землі.

Так-так, це там асфальт пробивається з-під трави. Вул. Жовтнева, біля мосту.
Та ж вул. Жовтнева, ближче до Заводу. Теж асфальт під шаром трави і листя.
Трохи далі видно розчищений шматочок і що господарі доглядають його.

Ще деякі з тротуарів були пристосовані хазяйновитими жителями під складмайданчик будматеріалів:

Довжина таких тротуарів по Романову сукупно складає плюс-мінус 4,4 км.


До чого це все?

Ми пропонуємо стати трохи єгиптянами і розкопати нашого романівського “сфінкса” – тротуари.

Сфінкс до розкопок
Сфінкс після розкопок

Уявіть собі, що Романів не витрачаючи ані копійки свого бюджету на матеріали отримає цілих 4 з половиною кілометри хідників.

І тоді вся схема виглядатиме ось так:

Так, вони будуть не в ідеальному стані. Більшість із них все так само ж благатиме про ремонт.

Але!

Пішоходи отримають більше простору.
Стане приємніше ходити пішки, відповідно стане менше авто довкола.
Автомобілісти перестануть нервувати при вигляді пішоходів на проїжджій частині, яким більше ніде ходити.
Пішоходи перестануть шугатися кожного автомобіля на дорозі і матимуть значно чистіше взуття щодня.
А всі ми разом нагадаємо собі, що Романів може бути кращим з кожним днем.

Що ми можемо зробити?

1. Я – звичайний житель. Якщо біля вашого двору є тротуар або залишки булої слави у вигляді схованого/закиданого/заставленого тротуару – приберіть свої будматеріали або злегка почистіть його. Цього буде досить для початку.

2. Я – депутат/кандидат в депутати/чиновник. Все, що необхідно – ваше бажання, домовленість між собою і розпорядження.
Не потрібно тендерів, закупок, матеріалів. Лише бажання, інструменти і трохи праці людей та техніки.

4,4 км тротуарів для Романова за місяць? Чому б ні.



One thought on “Як Романів може безкоштовно побудувати 4400 метрів тротуарів за 1 місяць?

Залишити коментар