Чому вулицю Жовтневу у Романові пропонують назвати Чуднівський Шлях?

Надзвичайно цікаве питання, адже вулиця Жовтнева починається в центрі Романова на перехресті з вулицею Шевченка і тягнеться на схід цілих два кілометри, аж за колишній склозавод.

Кожен, хто хоч раз їхав чи йшов цією вулицею, може сміливо запитати: де на цьому відрізку ви бачили Чуднів, щоб вулицю називати Чуднівський Шлях?! 

Давайте спробуємо за п’ять хвилин детально розібрати кілька моментів:

• Чому ця нова назва має сенс;
• Чому назва насправді дуже крута, як для Романова;
• Чому нам знову показують майстер-клас як НЕ потрібно комунікувати з жителями селища.

---

Шквал коментарів на фейсбуці показав нам, що романівчани не надто добре сприйняли ідею переназвати вулицю Жовтнева на Чуднівський Шлях. Не помітити таку кількість здивування, змішаного з обуренням, було дуже важко, але чомусь ніхто навіть не спробував пояснити всім що й до чого.

Тому сьогодні ваш улюблений романівський блог d’Roma спробує пояснити, звідки в холєри взявся цей Чуднівський Шлях.

Для цього нам потрібно декілька речей:
– сучасна мапа Романова і околиць;
– мапа Романова і околиць більш як столітньої давності.

Якщо гарно порозглядати карту вище, можна помітити, що сучасна вулиця Жовтнева починається від перехрестя з вулицею Шевченка неподалік одного з корпусів гімназії і старої єврейської школи Талмуд-Тора; відразу прямує на схід, а після мосту через Лісну повертає на південний схід і понад колишнім склозаводом виходить аж на поля в сторону Тевеліївки.

Але ще сто років тому напрямок цієї вулиці був дещо іншим.

У 1868 році тодішня Жовтнева вже була однією із найважливіших артерій міста, нарівні із тими, які ми зараз називаємо вулицями Лялевича, Житомирською і Путіліна, котрі відповідно вели до Мирополя, Житомира та Любара.

Тоді вулиця так само починалася з центру містечка, через міст переносила нас на правий берег Лісної і якомога коротшим шляхом вела в село Дреники.

Після побудови на початку 20 століття романівського склозаводу вулиця почала активно рости у східному напрямку.

На мапі вище видно, що на частині вулиці, ближчій до центру Романова, за 40 років спорудили ще більше житлових будинків, а біля склозаводу встигли вирости безліч бараків у яких тоді проживали працівники склозаводу. Деякі з тих бараків або їх залишки стоять і понині.

Але спільним для обох представлених карт є те, що тодішня вулиця Жовтнева вела у Дреники, а звідти – через Стовпів – прямісінько у Чуднів, який довгий час був найважливішим містом всієї округи, з власним замком і монастирем.

Зрозуміло, що її напрямок тоді був дещо іншим, адже завданням цієї вулиці було привести вас найкоротшим шляхом до Чуднова, а не до склозаводу, як зараз.

Якщо накласти профіль вулиці на сучасний, то десь поряд з існуючим поворотом на Промислову (той, що ближче до склозаводу) вулиця приймала вправо і далі понад стадіоном, заводським клубом, по сучасній вулиці Голуба виходила до Дзябещини (болотисте урочище за Романовом), а далі бігла до Дреників.

Як ви вже зрозуміли, саме так могла виникнути ідея перейменування вулиці Жовтневої на Чуднівський Шлях.
І це насправді досить непогане посилання до історії містечка і до історії цієї вулиці.

На жаль, ми практично не маємо достовірних даних, як та чи інша вулиця називалася п’ятдесят, сто чи двісті років тому (може, хіба крім Житомирської). Це б дуже спростило нам всім роботу.

Утім, називати вулиці їхніми історичними чи географічно виправданими назвами, можливо, найкраща ідея, яка може прийти на розум. Бо, теоритично, вони не будуть знову перейменовані через двадцять років і допоможуть зберегти автентичність та історію Романова.

Саме тому всі ці пропозиції – це насправді або чудові, або цілком пристойні назви для вулиць:
Жовтнева => Чуднівський Шлях
Чкалова => Сяберський Шлях
Горького => Західна
Мєндєлєєва => Фабрична (там була меблева фабрика, якщо що:))
Путіліна => Костельна
Пушкіна => Зарічна (також можна було б назвати Заграбарською на честь річки Грабарки, що відділяє вулицю від центру Романова).

І, до речі, Миропіль зараз робить велетенську помилку перейменовуючи провулок Руський Вал на Старий Вал. Чомусь думки про росіян там витіснили собою думки про Київську Русь, яка була і є нашою історичною спадщиною.

---

Всю цю історію могла б розповісти нам якась комісія із перейменування вулиць, якби така існувала.

У такому разі список вулиць для перейменування було б представлено з коротким поясненням, тоді вдалося б уникнути кількох десятків спантеличених коментарів про те, що Жовтнева не йде до Чуднова 🙂

Віримо, що з часом ситуація зміниться на краще, а поки що всі ці інтересні байки розповідаємо вам ми, d’Roma 😉

P.S. Всі ми з вами знаємо, в честь якого жовтня назвали Жовтневу, і це не той жовтень, що дуже жовтий, красивий і з грибами.